Застосування комплексного гендерного підходу

Практично всі великі організації розвинутих країн світу застосовують метод проектного планування (метод цілеспрямованого планування типу LFA/ GOPP) незалежно від того, чи здійснюється їх діяльність у сфері бізнесу, чи у сфері державного і місцевого управління. Цей підхід забезпечує ефективне використання коштів та досягнення якісних змін в житті людей. Проект, створений за методом LFA/ GOPP дає відповіді на питання «чому?» та «що?», а не «як?». В основі методу - ідея про те, що сенс та призначення проекту міститься в забезпеченні відповідності наданих  послуг й продуктів потребам споживачів. Важлива не дія, а важливий кінцевий результат. Метод проектного планування дозволяє прослідкувати та визначити, чи дійсно система запланованих заходів є реалістичною, відповідною потребам населення, допомагає досягнути бажаних змін та фактично позбутися проблеми.

Комплексний ґендерний підхід (КҐП, «ґендерний мейнстрімінг») – це метод проектного планування з урахуванням потреб людей відповідно до їх статевих особливостей, тобто жінок і чоловіків. Ґендерний підхід означає процес оцінки будь-якого запланованого заходу, програми, законодавства та стратегій з точки зору його впливу на жінок та чоловіків у всіх галузях діяльності та на всіх рівнях. Історичні, культурні, релігійні, етнічні традиції закріпили різність сфер діяльності жінок і чоловіків, що вплинуло на неоднаковість потреб жінок і чоловіків і неоднаковість їх можливостей, і як наслідок, нерівне соціальне положення. «Справжня стратегія базується на тому, щоб інтереси та досвід жінок,а також інтереси та досвід чоловіків стали невід’ємним критерієм при розробці загальної концепції, при реалізації, здійсненні моніторингу та оцінці загальних напрямків діяльності і програм у всіх політичних, економічних і громадських сферах для того, щоб і чоловіки і жінки змогли отримувати рівну вигоду, а нерівність ніколи б не вкорінялася. Впровадження ґендерних підходів є питанням соціальної справедливості, і необхідне для забезпечення рівноправного і стійкого людського розвитку шляхом застосування найбільш результативних і ефективних заходів». Програми соціально-економічного розвитку територіальних адміністративних одиниць мають бути спрямованими на задоволення потреб жінок і чоловіків, на забезпечення ґендерної рівності у розвитку, соціальному захисті, збереженні здоров’я, на підвищення їх  економічних можливостей.

Комплексний ґендерний підхід забезпечує динаміку, процес спрямований на розвиток та результат , а не виконання заходів заради діяльності та без перспектив до змін. Комплексний ґендерний підхід включає різносторонній аналіз для усвідомлення виконавцем, яких якісних змін для жінок і чоловіків проект може реально досягнути. Аналіз ситуації, аналіз зацікавлених сторін, аналіз проблем, аналіз цілей спрямовані на досягнення релевантності проекту (відповідності потребам жінок і потребам чоловіків). План дій на основі попереднього різнобічного аналізу, план ресурсів та чітко визначені показники результатів забезпечать здійсненність проекту на практиці. Аналіз факторів ризику та план моніторингу проекту гарантуватимуть стійкість проекту.

Чітке виконання всіх кроків даного методу при розробці проекту гарантує успішність проекту і, як результат, успіх в діяльності організації.

«10 кроків» - це алгоритм комплексного ґендерного підходу (КҐП), який пропонується в даній роботі , але він не є абсолютним відображення алгоритму за методом  LFA. Однак основні підходи до проектного планування в «10 кроках» КҐП застосовані за зразком LFA.

КРОК 1. «АНАЛІЗ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН»

КРОК 2. «АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ»

КРОК 3. «АНАЛІЗ ЦІЛЕЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ»

КРОК 4. «АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ»

КРОК 5. «АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ»

КРОК 6. «ПЛАН ДІЙ-ПЛАН РЕСУРСІВ»

КРОК 7. «ВІДСТОЮВАННЯ ІНТЕРЕСІВ»

КРОК 8. «МОНІТОРИНГ/АНАЛІЗ РИЗИКІВ»

КРОК 9. «ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ»

КРОК 10 «ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК»

 

Контрольні запитання для використання концепції комплексного ґендерного підходу в процесі щоденної підготовки управлінських рішень та формулювання політики (ВАЖЛИВО: ці десять кроків мають стати основним документом, через призму якого щоденно „пропускаються” всі документи, які опрацьовуються  державними службовцями)

1) Інформація й обґрунтування: чи відображені ґендерні аспекти в підготовчих матеріалах? Чи всі дані в ситуаційному аналізі розрізнені за ознакою статі? Чи існують переконливі аргументи на користь включення ґендерного компоненту? (Див. Крок 7)

2) Мета: чи відповідають цілі запропонованих заходів інтересам як чоловіків, так і жінок? Чи  передбачено, що в процесі досягнення мети буде виправлений ґендерний дисбаланс? Чи цілі спрямовані на трансформацію соціальних або інших інституцій, що сприяють укоріненню ґендерної нерівності? (Див. Крок 3)

3) Цільові групи: чи забезпечено баланс інтересів серед представників цільових груп? Виняток складають випадки, коли застосуються так званні «позитивні або спеціальні заходи», які спрямовані спеціально на чоловіків, або на жінок як корекційні заходи для досягнення ґендерної рівності?

4) Заходи: чи будуть брати участь у запланованих заходах і чоловіки, і жінки? Чи необхідно передбачити які-небудь додаткові заходи для того, щоб забезпечити врахування ґендерного аспекту (наприклад, навчання з ґендерної проблематики, додаткові дослідження та ін.)?

5) Показники: чи розроблені показники для оцінки ефективності досягнення поставленної мети? Чи можуть ці показники виміряти ґендерний аспект кожного завдання? Чи розділені показники за ознакою статі? Чи сформульовані цілі для забезпечення ґендерного балансу в заходах (наприклад, квоти для учасників чоловіків і жінок )? (Див. Крок 8)

6) Виконання: Хто буде здійснювати заплановані заходи? Чи пройшли партнери навчання для запровадження концепції ґендерної рівності на всіх етапах здійснення заходів? Чи будуть і чоловіки й жінки брати участь у здійсненні заходів?

7) Moніторинг і оцінка: чи включено ґендерний підхід до процедур проведення оцінки й моніторингу? Чи буде процес моніторингу поширюватися на змістовну частину й організаційну сторону здійснюваних заходів? (Див. Крок 8 і 9)

8) Ризики: чи розглядалися ґендерні ролі й відносини всередині суспільства в широкому сенсі як потенційний ризик (наприклад, стереотипи або структурні перешкоди, які можуть виникнути на шляху повноцінної участі представників тієї або іншої статі)? Чи враховано можливий негативний ефект здійснюваних заходів (наприклад, потенційна можливість збільшення навантаження на жінок або соціальної ізоляції для чоловіків?)

9) Бюджет: чи оцінювалися фінансові внески з погляду однакового позитивного впливу на чоловіків і жінок запланованих заходів? Чи відображена в бюджеті необхідність проведення навчання щодо підвищення інформованості в сфері ґендерної проблематики, а також запрошення експертів з ґендерних питань?

10) Стратегія  взаємодії: чи передбачені кроки, спрямовані на інформування громадськості про перебіг виконання заходу та про його результати з точки зору досягнення ґендерної рівності? (Див. Крок 10)