Словник термінів

Стать - термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному – в репродуктивній системі, наприклад, здатність жінок до дітонародження, у чоловіків - утворення сперми), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Статеві ролі мають універсальний характер.

 

Ґендер - поняття, що визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства. Ґендерні ролі характеризуються динамікою та змінюються з часом.

 

Ґендерна обізнаність – це розуміння наявності соціально визначених відмінностей між жінками та чоловіками на основі прийнятої поведінки, які впливають на їх здатність мати доступ до ресурсів та контролювати ресурси. Таку обізнаність необхідно застосовувати при проведенні ґендерного аналізу проектів, програм чи політики.

 

Ґендерна чутливість означає здатність визнавати та підкреслювати існуючі ґендерні відмінності, питання і прояви нерівності та враховувати ці аспекти у стратегіях та діях. Це один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Ґендерна чутливість стосується змін, що плануються, методів, чутливих в ґендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків, сприяють встановленню ґендерного балансу.

  

Ґедерно нейтральна політика - це політика, яка використовує знання ґендерних відмінностей у конкретному контексті для задоволення практичних потреб жінок і чоловіків, має на меті усунення ґендерного розподілу праці та ґендерного розподілу вихідних ресурсів, проте спрямована на відповідних дієвих осіб для досягнення певних цілей.

 

Ґендерні стереотипи – загальноприйняте оцінювання норм поведінки, схематизовані, спрощені уявлення про образи чоловіка і жінки, стандартизовані стійкі судження щодо моделей їхнього поводження та рис характеру, яким відповідає поняття «жіноче» і «чоловіче» і які закріплюються у свідомості без урахування соціальних змін, суспільного розвитку і життєвих процесів, що відбуваються.

 

Ґендерна дискримінація – це порушення прав людини за ознакою статі, ставлення чи сприйняття людини на основі категорії статі, а не за її індивідуальними якостями.

 

Сексизм - дискримінація особистості за статевою ознакою, високомірне, зверхнє, зневажливе ставлення представників однієї статі до іншої. Ґрунтується на удаваному уявленні про перевагу моральних, інтелектуальних, культурних, фізичних і інших якостей у однієї статі по відношенню до іншої. Термін “сексизм” з’явився у середині ХХ століття.  

 

Ґендерна рівність – це результат відсутності дискримінації тієї чи іншої особи за ознакою її статі. У цьому понятті можна виділити п’ять складових: права, можливості, цінність, ситуація чи наслідки, посередництво.

 

Ґендерна справедливість передбачає чесність та справедливість при розподілі переваг та обов’язків між жінками та чоловіками. Поняття визнає, що жінки та чоловіки мають різні потреби та владу, і ці відмінності слід виявляти та вирішувати у такий спосіб, який усуває дисбаланс між статями.

 

Ґендерний мейнстримінг - це облік ґендерної проблематики, який являє собою процес забезпечення жінкам та чоловікам однакового доступу і контролю над ресурсами, в прийняття рішень на усіх етапах процесу розвитку та державної політики, програм та проектів.

 

Ґендерний аналіз – це процес оцінки різного впливу, спричиненого на жінок і чоловіків, існуючими програмами, що пропонуються, законодавством, державним політичним курсом – у всіх сферах життя суспільства і держави. Ґендерний аналіз – це процес аналізу інформації і розуміння ґендерних тенденцій в економіці і суспільстві, використання цих знань з метою забезпечення того, що переваги та ресурси розвитку ефективно та рівно розподіляються і серед жінок, і серед чоловіків.  

 

Ґендерне планування означає процес планування програм та проектів розвитку, які є ґендерно чутливими і які враховують вплив різних ґендерних ролей та ґендерних потреб жінок і чоловіків на цільову громаду чи сектор. Передбачає відбір відповідних підходів з метою вирішення не лише практичних потреб жінок та чоловіків, але й визначення відправних точок для подолання проблеми нерівних відносин (тобто стратегічні потреби) та підвищення ґендерної чутливості політичного діалогу.

 

Ґендерні ролі – це звична поведінка у певному суспільстві/громаді чи в іншій соціальній групі, яка визначає, яка діяльність, завдання та обов’язки сприймаються як чоловічі та жіночі. На ґендерні ролі впливають вік, клас, раса, етнічна та релігійна належність, а також географічне, економічне та політичне середовище. Зміни ґендерних ролей часто виникають у відповідь на зміну економічних, природних чи політичних обставин, включаючи розвиток.

 

Продуктивні ролі - це поняття стосується діяльності чоловіків та жінок з метою виробництва товарів та послуг або на продаж чи обмін, або для задоволення потреб родини. Наприклад, у сільському господарстві продуктивна діяльність включає вирощування, тваринництво та садівництво або для самих фермерів або для інших найманих ними людей. 

 

Репродуктивні ролі - це поняття стосується діяльності, необхідної для відновлення робочої сили суспільства та передбачає дітонародження, виховання дітей, догляд за членами родини, наприклад, дітьми, особами старшого віку та робітниками. Ці завдання здебільшого виконуються жінками.

 

Суспільні ролі - включають колективну організацію соціальних заходів та послуг: церемоній та святкувань, заходів, що мають важливе значення для громади, участь у роботі груп та організацій, політичну діяльність на місцевому рівні. Цей тип роботи рідко розглядається у контексті економічного аналізу життя громади. Передбачає добровільне приділення значних обсягів часу і є важливою складовою соціального, духовного та культурного розвитку громад.

 

Потрійна роль / багатократне навантаження

Ці терміни стосуються того факту, що жінки працюють довше та більш фрагментарно, аніж чоловіки, оскільки жінки, як правило, виконують три різні ґендерні ролі – репродуктивну роль, продуктивну роль та роботу у громаді.

 

Ґендерні потреби

Це поняття випливає з того факту, що жінки та чоловіки мають різні ролі з огляду на свою стать та різні ґендерні потреби. Ці потреби можна класифікувати або як стратегічні, або як практичні потреби.

 

Практичні ґендерні потреби – це потреби, які усвідомлюються жінками як виконавцями певних соціальних ролей. ПҐП не спростовують ґендерний розподіл праці та залежне становище, не спрямовані на покращення статусу жінки, хоча і випливають з нього. ПҐП – це реакція на безпосередню та явну потребу, визначену у певному контексті, носить практичний характер, наприклад, необхідність у водопостачанні, системі охорони здоров’я та працевлаштуванні. 

 

Стратегічні ґендерні потреби – це потреби, усвідомлювані жінками як результат залежного становища у суспільстві по відношенню до чоловіків. СҐП відрізняються за певним контекстом, пов’язаним, наприклад, з ґендерним розподілом праці, влади та контролю. Можуть включати в себе юридичні аспекти, проблеми насилля в сім’ї, рівності в зарплаті за однакову працю, медичні аспекти тощо. Задоволення СҐП допомагає жінкам досягати ґендерної рівності і, як наслідок, змінює становище, в якому жінки мають залежний статус. На відміну від практичних ґендерних потреб, СҐП – більш довгострокові та менш помітні

 

Ресурси - можуть бути економічними, наприклад, земля чи устаткування; політичними, наприклад, представництво, лідерство та правові структури; соціальними, наприклад, догляд за дітьми, планування сім’ї, освіти; часовими – важливий, проте часто обмежений ресурс.

 

Ґендерний розподіл праці/розподіл праці за статевою ознакою - прийнята поведінка у певному суспільстві громаді, яка визначає розподіл праці у продуктивних системах, іншими словами, коли діяльність, завдання та обов’язки сприймаються як суто чоловічі та жіночі і загалом виконуються відповідно.

 

Індекс ґендерного розвитку - зведений індекс, який визначає середні досягнення за трьома основними вимірами, які враховані в індексі розвитку людини – тривале та здорове життя, рівень освіти, а також гідний стандарт життя – скореговані на нерівність між жінками та чоловіками.

 

Ґендерне бюджетування – застосування комплексного підходу до проблеми рівності між статями у процесі фінансового планування. Розробка таких бюджетів вимагає переоцінки вже складених бюджетів у світлі проблематики статі на всіх рівнях процесу фінансового планування, а також реорганізації доходів і витрат з метою забезпечення рівності між чоловіками і жінками. Таке визначення бюджетування з урахуванням статі прийняте в рамках ради Європи.

 

Ґендерна експертиза – різновид соціального аналізу, який базується на ґендерній методології і полягає у визначенні відмінностей у політичному, соціально-економічному та культурному статусах різних ґендерних груп та їх взаємостосунків, виражених у суспільстві через ґендерні відносини.

 

Ґендерне інтегрування – впровадження ґендерного підходу у всі політики, на всіх рівнях усіма суб’єктами політичної діяльності в процесі реорганізації, реформування і оновлення, зміни і розвитку суспільства, визначення напрямів і оцінки політичних перетворень.

 

Ґендерна справедливість – забезпечення в суспільстві уявлень про належне співвідношення між працею та винагородою, соціальним статусом, правами та обов’язками і їх реальним втіленням для чоловіків і жінок у різних сферах життєдіяльності. Як складова соціальної справедливості є однією з фундаментальних цінностей суспільно-політичного життя. Ґендерна справедливість полягає у відповідності між практичною роллю чоловіка і жінки в житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між діяннями та винагородою, заслугами та соціальним визнанням. Утвердження ґендерної справедливості – одна з умов стійкого соціального розвитку й долання всіх форм дискримінації за ознакою статі.

 

Ґендерний паритет – ґендерний принцип у відносинах між чоловіком та жінкою, реальне визнання ними рівноваги у праві вибору, використанні можливостей, ґендерній само ідентифікації й особистій самореалізації.

 

Ґендерні ролі – утверджена в системі соціальної культури диференціація зразків поведінки, форм діяльності, способів самоутвердження, статусів, прав і обов’язків індивідів, які визначають їх статеву належність. Така диференціація базована на нормах і правилах, які особистість засвоює й якими керується в конкретній соціально-історичній ситуації. У розподілі ролей між жінкою та чоловіком переважає традиційний патріархальний підхід. Гендерні ролі не є результатом природного порядку: вони виникли не в результаті природних відмінностей між чоловіком та жінкою, а склались на основі культурних і соціальних особливостей суспільства.

 

Позитивна дискримінація – встановлена державою система пільг, заохочень, заборон, компенсацій, спрямованих на підвищення соціального статусу однієї із статей, один із засобів для вирівнювання ґендерного балансу. Як тимчасовий спеціальний захід на практиці означає, що у разі дисбалансу між статями при наймі на роботу, просуванні по службі тощо при всіх рівних обставинах перевага надається представнику тієї статі, яка більш дискримінована, тобто перебуває в нерівному становищі з протилежною статтю.

 

Рівність прав – це наділення однаковими правами де-юре осіб жіночої та чоловічої статей у всіх сферах життя та забезпечення де-юре рівних умов їх здійснення. Це правова проблема, яка орієнтована на законодавство. ЇЇ розв’язання пов’язане із наявністю чіткого розуміння правової політики, визначення правової стратегії. Забезпечення рівності прав людини передбачає забезпечення прав жінок і чоловіків через зняття всіх форм дискримінації за статтю.

 

Рівність можливостей (гарантій) – це система засобів та рівних умов де-факто  щодо рівного доступу, розподілу, використання політичних, економічних, соціальних та культурних цінностей, які виключали б дискримінацію та обмеження будь-якої статі, негативно впливали б на її життєдіяльність і самовираження.

Рівність можливостей – це не лише правова, а й соціально-економічна, культурна проблема. Рівність статей не означає ігнорування їх біологічних відмінностей, фізичних можливостей, фізіологічних особливостей, психічних та психологічних характеристик, розгляду становища жінок і чоловіків поза місцем і часом, умовами соціального буття. Ці відміності не повинні негативно відбиватися на умовах життя жінок і чоловіків, спричиняти дискримінацію. Право має виступити тим чинником, що, не включаючи особливостей, властивих кожній статі, веде до рівного розподілу економічних, політичних, соціальних та інших можливостей

 

Радник з ґендерних питань – особа у структурі державної служби або залучена на громадських засадах, яка вносить рекомендації з ґендерної проблематики відповідальним особам, до компетенції яких  входить забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Інститут радництва з ґендерних питань сприяє професійності розв’язання ґендерних проблем, їх науковому аналізу, здійсненню ґендерного моніторингу, впровадженню комплексного ґендерного підходу.