Міжнародне та національне законодавство щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Міжнародні документи щодо забезпечення рівних прав чоловіків та жінок

  1. Загальна декларація прав людини (1948 р.)
  2. Декларація Тисячоліття Організації об'єднаних націй від 08.09.2000
  3. Пекінська декларація, прийнята на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок 15.09.1995
  4. Декларація Кабінету міністрів Ради Європи «Про рівноправність жінок і чоловіків», прийнята Комітетом міністрів на 83 сесії від 16.11.1988.
  5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966, ратифікований Україною 19.10.1973 Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VІІІ.
  6. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966, ратифікований Україною 19.10.1973 Указом Президії ВР Української РСР № 2148-VІІІ.
  7. Конвенція ООН Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979, ратифікована Україною 12.01.1981.
  8. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю № 29 від 28.06.1930, ратифікована Україною 10.08.1956.
  9. Конвенція Міжнародної організації праці про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності № 100 від 29.06.1951, ратифікована Україною 10.08.1956.
  10. Конвенція Міжнародної організації праці про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 25.06.1958, ратифікована Україною 04.08.1961.
  11. Конвенція Міжнародної організації праці про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов'язками № 156 від 23.06.1981, ратифікована Україною Законом України від 22.10.2009 № 1196-ХІV.
  12. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996 ETS № 163, ратифікована Україною Законом України від 14.09.2006 № 137-V.
  13. Рекомендація № Rec (2003) 3 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про збалансоване представництво жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень» від 12.03.2003.
  14. Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН, № 60/141 «Дівчатка» від 16.12.2005.

 

Національна законодавчо-нормативна база у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

  1. Конституція України
  2. Закон України «Про ратифікацію Факультативного протоколу до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок» від 05.06.2003 № 946-ІV.
  3. Закон України від 08.09.2005 № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
  4. Закон України від 15.04.2008 № 274-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
  5. Закон України від 11.2001  № 2789-III «Про попередження насильства в сім'ї»
  6. Закон України від 25.09.2008 р. № 599-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї 
  7. Закон України від06.2003р. ««Про соціальні послуги»
  8. Указ Президента України від 26.07.2005 № 1135/2005 «Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»
  9. Указ Президента України від 06.04.2011 № 389/2011 «Про Положення про Міністерство соціальної політики України».
  10. Постанова КМ України від 05.09.2007 № 1087 «Про консультативно-дорадчі органи з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми»
  11. Постанова КМ України від 26 квітня 2003 р. N 616 «Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу»
  12. Постанова КМ України «Про Рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження ґендерного насильства» від 22.03.2007 № 817-V;
  13. Постанова КМ України «Про рекомендації парламентських слухань на тему: «Рівні права і рівні можливості в Україні: реалії та перспективи» від 27.08. 2008 № 1241-V.
  14. Постанова КМ України «Про проведення ґендерно-правової експертизи» від 12.04.2006 № 504.